Історічна довідка

До складу Рубанівської ОТГ увійшло 5 населених пункти: с. Рубанівка, с. Веселе, с . Демидівка, с. Запоріжжя, Миколаївка.

          Рубанівка, степове село північної Таврії, було засновано у 1798 році козаком Рубаном та його товаришами Яковенком та Тимошевським.

         У 1806 році, за вказівкою царського уряду, сюди планово переселили 556 селян із Полтавської та Чернігівської губерній. У 1810 році відбулося друге переселення із Курської губернії в кількості 466 душ. 1842 рік – відкрито першу школу – «Приходське училище». У 1850 році в селі з’являються перші бакалейні лавки, а потім і знамениті Рубанівські ярмарки.

         У 1862 році Рубанівка стала волосним центром. В селі з’явилася сільська управа. Відбулися вибори старости. 1874 рік. Відкрито перше поштово – телеграфне відділення. 1881 рік. Збудовано перший цегельно-черепичний завод. 1889 року в Обоянському кварталі закінчено будівництво нової кам’яної церкви. У 1895 році відкрито першу аптеку, а у 1902 побудовано другу велику церкву (Свято - Михайлівську). Коли дзвонили дзвони, їх було чути за 20 -25 верст.

          У 1928 році організовуються перші ТСОЗи, а у 1930р. створено першу МТС, яка допомогала селянам у обробітку землі та збиранні врожаю.

          На сьогодні у Рубанівці налічується 5 великих сільгоспвиробників: ТОВ «Жовтневе», СВК « Шлях Волі», СТОВ « Південне», СП « Рубанівське» та СТОВ «Аграрний Південь», а також 5 фермерських господарств: «Промінь», «Надія», «Світанок», «Лан», «Макс». Працюють й одноосібники, які обробляють 2806,08 га землі.

              Станом на 2018 рік у Рубанівці проживає 3150 жителів. Працюють: дільнична лікарня, аптека, дві загальноосвітні школи, три дитячих садка, два клуби, бібліотека, музей, автопідприємство, пожежна охорона, відділення звязку та дванадцять магазинів.                      

Коротка характеристика області та району

Область, утворена 30 березня 1944 року, поділяється на 18 районів, налічує З міста обласного і 5 міст районного підпорядкування, 27 селищ міського типу, 771 село, що підпорядковані 8 міським, 26 селищним і 177 сільським Радам.

Для правобережжя області характерні балки, для лівобережжя — неглибокі замкнуті зниження (поди). Сім піщаних арен між Каховкою і Кінбурнською косою займають близько 200 тис. гектарів. Вздовж морського узбережжя є піщані острови, півострови й коси. З корисних копалин на території області є цементні й цегляно-черепичні глини, що поширені в Білозерському, Генічеському, Каланчацькому районах, мергель (залягає поблизу Берислава, Каховки, села Калінінського Великоолександрівського району), вапняк (у Великоолександрівському, Високопільському та Бериславському районах), будівельний пісок (у Білозерському районі), сіль (на території Голопристанського, та Генічеського районів), торф (у Голопристанському районі). Область переважно аграрна. Клімат області помірно континентальний, посушливий. Влітку сюди надходять повітряні маси з Північної Африки, Малої Азії й Балканського півострова, взимку — маси арктичного повітря, що спричиняють ранні осінні й пізні весняні заморозки. Під впливом азіатського антициклону переважають вітри східних напрямків. Зима в основному тепла, малосніжна, осінь і весна часто сухі й сонячні.

Великолепети́ський райо́н розташований у північній частині Херсонщини. На півночі і північному сході межує з Верхньорогачицьким районом, на сході з Нижньосірогозьким, на півдні з Горностаївським, і заході по руслу Дніпра з Нововоронцовським районами.

Великолепетиський район розміщений у межах Причорноморської низовини, південна межа якої проходить по лінії Чорного й Азовського морів. Північна й північно-західна частина території району характеризується розвитком ерозійних процесів, які найбільш виражені в смузі, що прилягає до Каховського водосховища, шириною 5-10 км. Інша частина території району являє собою безстічну рівнину, що незначно знижується до півдня.

Клімат

За агрокліматичним районуванням район характеризується як дуже теплий, посушливий. Весна характеризується швидким підвищенням температури повітря, тривалість її 1—1,5 місяця, а максимальні температури досягають +25, +30 С°. Літо найчастіше спекотне, посушливе, середня температура повітря в середньому становить +27 С°. У другій половині жовтня в районі наступає осінь, що характеризується збільшенням хмарності, опадами, та початком заморозків. Зима на території району характерна коливанням температур та відлигами, самий холодний місяць — січень із середньомісячною температурою −5 С°. Сніжний покрив тримається 25—40 днів і досягає висоти 3—6 см. Переважним напрямком вітрів у районі є північний й північно-східний. Середня кількість опадів, що випадають, протягом року становить 215—220 мм. Середня тривалість безморозного періоду становить 175—180 днів, а вегетаційного 215—225 днів.

Природні ресурси

З корисних копалин у районі є червона глина для виготовлення червоної цегли та керамічних виробів у селі Рубанівка, вапняний щебінь у селі Мала Лепетиха.

Історія

У 1923 році в Україні проведено реформу адміністративно-територіального поділу, яку спрямовано на скорочення адміністративно-територіальних одиниць. Постановою ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ Катеринославщини» від 7 березня 1923 року № 308 утворено Великолепетиський район, до якого включено території Великолепетиської та Рубанівської волостей. Великолепетиський виконком розпочав свою діяльність 13 березня 1923 року. У наступному було проведено ще декілька реформ. 30 березня 1944 року утворено Херсонську область і Великолепетиський район увійшов до її складу.

Економіка

Економічну основу району становить сільськогосподарське виробництво. Добре родять озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник. Добре розвинене овочівництво.

Соціальна сфера

Виходить друком районна газета «Таврійські вісті»